ІСТОРІЯ ДПТНЗ «ВОЛОДАРСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ АГРАРНИЙ ЛІЦЕЙ»
Історія ДПТНЗ «Володарський професійний аграрний ліцей» розпочалася на початку 60-их роківXXстоліття, коли в аграрному секторі економіки України проходили господарські реформи,відбувалась механізаціяважкої фізичної праці,було налагоджено виробництво вітчизняної техніки, яка масово з’являлась на полях сільськогосподарських колективних підприємств. Для того, щоб ці зміниефективно вплинули на розвиток сільського господарства, потрібні були кваліфіковані робітничі кадри.
Виникла потреба у забезпеченні південно-західного регіону Київської області робітниками, яким під силу управляти будь-якою сільськогосподарською технікою і виконувати на ній цілий комплекс агротехнічних робіт. Київське міжобласне управління професійно-технічної освіти 21 лютого 1963 року видає наказ про створення в смтВолодарка Київської області училища механізації сільського господарства №10.
Першим директором училища було призначено Мороховця Сергія Петровича, якому довелось в короткі терміни із малочисельним персоналом розв’язувати головні завдання становлення закладу освіти: укомплектовувати училище інженерно-педагогічними кадрами та технічним персоналом, забезпечувати високу якість професійної підготовки майбутніхробітників сільськогосподарського виробництва та вирішувати організаційні проблеми матеріально-технічного забезпечення освітнього процесу.
Навчання в училищі розпочалося 02 жовтня 1963 року в колишньому приміщенні райкому партії в центрі Володарки. Тут були обладнані кабінети для теоретичного навчання, а виробниче навчання проходило на полігоні, який знаходився на неугіддях в заплаві річки Рось за межами селища.«Виробниче навчання часто доводилось проводити по кісточки в багнюці, та це не лякало учнів, здебільшого вихідців з села, бо умови були максимально наближені до реальних польових», - згадує ветеран навчального закладу, майстер виробничого навчання Смілянський М.С.
На навчання в перший рік було прийнято 240 учнів, які здобували професії: тракторист-машиніст (термін навчання 2 роки), тракторист (термін навчання 6 місяців).
Перший випуск учнів училища відбувся в липні 1964 року. Випускники отримали міцні знання, навички і вміння завдяки наполегливій праці викладачів та майстрів виробничого навчання, яким доводилося не лише навчати учнів, а й створювати одночасно матеріально-технічну базу училища. Серед перших викладачів та майстрів виробничого навчання, яких можна сміливо називати засновниками училища, Вітенко П.Я., Дробина П.Ф.,Задояний С.М.,Замачківський Д.О., Кліщ В.Г.,Монько П.М., Луценко Д.К., Луценко П.П., Леонтьєв Ф.М.,Сухаревський В.Є.,Ціон М.Р., Шевчук М.Д., Шелудько В.М., Шульга Н.П., Щириця І.С..Ці віддані своїй справі люди - справжні ентузіастипрофтехосвіти,якіпропрацювали в ліцеї з дня його заснування аждо пенсії й підготували не одну тисячу кваліфікованих робітників для потреб країни.
11 листопада 1963 року згідно наказу Київського міжобласного управління професійно-технічної освіти №518 від 05.11.1963 року «Про реорганізацію училищ механізації сільського господарства в сільській місцевості» Володарське училище №10 перейменоване у сільське професійно-технічне училище №48 (СПТУ-48).
З грудня 1966 року по вересень 1969 року навчальний заклад очолював Шантров Михайло Терентійович.Так як з кожним роком контингент учнів зростав,потрібно було створювати більш потужну і сучасну базу для навчання висококваліфікованих робітників. Було вирішено будувати нові приміщення для училища.
У 1965 році Київоблпроєкт розробив генеральний план забудови училища, у вересні 1966 рокуКиївське міжобласне управління професійно-технічної освіти остаточно затвердило відповідну документацію на забудову училища на раніше відведеній території. Генеральний план забудови передбачав будівництво навчального корпусу на 720 учнів,учбових майстерень на 30 робочих місць, гаража на 12 вантажних автомобілів, двох гуртожитків на 100 ліжкомісць, їдальні на 300 місць.
Будівництво розпочалося в 1967 році, але активна його фаза припадає на час, коли колектив закладу очолив Олійник Володимир Феодосійович (вересень 1969року – лютий 1982 року). Завдяки його особистій наполегливості, невтомності та комунікабельності, вмінню знаходити спільну мову з людьми, які вирішували питання фінансування будівництва,підтримці та безпосередній участі працівників і учнів закладу в процесі будівництва,було побудоване та впорядковане ціле автономне навчальне містечко з чотирьохповерховим навчальним корпусом, майстернями та лабораторіями, гуртожитками, прекрасним громадсько-побутовим комплексом, в якому розміщені простора їдальня, типовий спортивний та тренажерний зали, бібліотека, актовий зал з приміщеннями для гурткової роботи.
1 вересня 1969 року згідно з наказом Київського міжобласного управління професійно-технічної освіти №446 від 29 серпня 1969 року «Про реорганізацію Київськогоміжобласного управління в Київське обласне управління» Володарське СПТУ №48 перейменовується у Володарське сільське професійно-технічне училище №7.
З 1 вересня 1978 року училище перейшло на навчання з трьохрічним терміном . Тепер учні стали одержувати не тільки професійні знання та вміння, а й середню освіту.У зв’язку з цим інженерно-педагогічний колектив поповнився новими кадрами, які стали гідними продовжувачами славних традицій ветеранів ліцею. Серед них майстри виробничого навчання Байбарза М.С., Бойченко В.О.,Дробишев М.С.,Животівський А.К., Солодкий І.М., Чепіль М.П., Поліщук В.І.; викладачіАндрусенко Н.Й., Басай В.Д.,Вірич Н.І.,Гайдай В.Б., Головко Н.П., Дралюк З.Т., Животівська Г.С,. Жицька Т.С., Жогла В.Т.,Макосій М.Ф., Сироветник Н.В.,Суханова Л.В., Швець О.С.Значний внесок у розвиток навчальної бази училища зробив заступник директора з навчально-виробничої роботи Безсмертний І.Т. За його активної участі і підтримкисилами педагогічного колективу були оформленні сучасні навчальні кабінети, лабораторії та майстерні.
У 1982 році училище очолив Гнідак Григорій Карпович. Під його керівництвом трудовий колектив ліцею продовжував працювати над оновленням матеріальної бази, її технічним оснащенням, впровадженням новітніх педагогічних технологій в навчально-виховний процес.
.Згідно постанови ЦК КПУ і Ради Міністрів України від 10.07.1984 року, наказу Державного комітету професійно-технічної освіти СРСР №132\72 від 04.05.1984 року, наказу Держпрофосвіти УРСР№160 від 13.07.1984 року, наказу Київського обласного управління освіти №458 від14.08.1984 року Володарське сільське професійно-технічне училище реорганізовується у Володарське середнє професійно-технічне училище№27.
У 1986 році училище одним із перших в Київській області розпочало підготовку робітничих кадрів за професію «Бухгалтер сільськогосподарського виробництва».
З 1988 року заклад освіти почав здійснюватипідготовку робітничих кадрів за інтегрованими професіями: «Електрогазозварник, водій автомобіля категорії «В», «С»; «Електромонтер сільської електрифікації і зв’язку, водій автомобіля категорії «В», «С»; «Тракторист-машиніст широкого профілю, водійавтомобіля категорії «В», «С».
У 80-і роки в училище приходять працюватимолоді, знаючі, амбітні викладачі та майстри виробничого: Білоцерківський В.Ф., Брезіцький М.П., МалярчукО.А.Репіленко В.М., Яровий О.В., Ярова О.М., які за короткий термін завоювали любов учнів і повагу колег та батьків.
70-80-і роки XX століття увійшли в історію навчального закладу як роки процвітання. З колишньої, як говорили у побуті, «школи механізації»училище перетворилося у великий навчальний заклад з контингентом учнів та слухачів близько 700осіб. Високопрофесійний, згуртований, відкритий до інновацій інженерно-педагогічний колектив училища зумів за неповне тридцятиліттясвого існування не тількипідготувати більше 8-и тисяч кваліфікованих робітників, а й завоювати авторитет серед громадськості регіону, стати одним з найкращих професійно-технічних закладів Київщини. За перше місце у змаганні серед однотипних закладів освіти Київщини за підсумками четвертого кварталу 1984 року училище було нагороджене перехідним Червоним Прапором. У 1985 році колектив училища за високі показники у праці, якісну підготовку кваліфікованих робітників для агропромислового комплексу країни був нагороджений Почесною Грамотою та грошовою премією ВЦСПС.
90-і роки XX століття– початок XXI століття - найважчі роки в історії училища. Без достатнього державного фінансування доводилось самостійно шукати шляхи збереження та розвитку навчального закладу. І колектив училища з цим справився .Після закінчення вищих та середніх спеціальних навчальних закладів колектив поповнився новими кадрами, які малигрунтовні знання, сучасне бачення розвитку професійно-технічної освіти: Черненко Т.М., Малярчук Г.С., Коломієць. В.В., Коломієць Л.А.
У 2005 році Володарське професійно-технічне училище№27 згідно наказу Міністерства освіти і науки України набуває статусу державного професійно-технічного навчального закладу «Володарський професійний аграрний ліцей».
У 2002-2012 роках ліцей очолював Паламарчук Віктор Миколайович.
Упродовж всіх років діяльності педагогічний колектив ліцею значну увагу приділяв вихованню в майбутніх кваліфікованих робітниках високих моральних людських якостей. Цю важливу ланку роботи в певні періоди існування ліцею очолювали заступники директора з виховної роботи Крупа А.І., Дубина М.Г., Плотнікова А.Й., Бокшань Г.Ф., Скрицька Н.І. Важливість їхньої праці можна підтвердити словами Кирика В.С., який через 40 років на зустрічі випускників ліцею сказав: «Училище зробило з мене, невгамовного хулігана, справжню людину. Працівники ліцею, навчаючи професії, виховували в нас чесність, справедливість, повагу до інших людей. За це їм дякую в перщу чергу».
Училище стало справжньою кузнею робітничих кадрів. За період своєї діяльності колектив ліцею підготував близько 16 тисяч робітників, які успішно трудяться не тільки на підприємствах Київщини - випускників училища можна зустріти в будь-якому куточку України. Серед них багато успішних людей - власників бізнесу, фермерів, керівників підприємств і організацій, головних бухгалтерів , яких шанують за самовіддану працю, людяність: Каплун М.С., генеральний директор сільськогосподарських підприємств, заслужений працівник сільського господарства, благодійник, засновник «Парку сакури» у Володарці; Перев’язко Ю.А., який очолює ТОВ «Агрофірма «Глушки». Це представники тих випускників, які своєю працею прославляють свій рід, свою країну і заклад, в якому навчались.
Гордість училища – його учні. Золотими літерами в історію закладу освіти вписані імена наших випускників, чиї успіхи у навчанні і праці були відзначені державними нагородами: орденами, медалями, грамотами. Це Ганецький Фелікс Федорович, лауреат премії ВЛКСМ, кавалер ордена Червоного Прапора, делегат XXVII з’їзду КПРС, голова правління сільськогосподарського підприємства;Баланець Василь Іванович, делегат XVIз’їзду ВЛКСМ; Ложкін Микола Федорович, делегат XVII з’їзду ВЛКСМ.
З липня 2012 року посаду директора обіймає Блоцький Володимир Іванович, який своїм першочерговим завданням вважає відновлення іміджу ліцею, перетворення його в сучасний заклад освіти, піднесення престижності тих професій, які можна здобути в ліцеї сьогодні. А для цього і сам особисто багато робить, і організовує трудовий колектив на серйозні позитивні зміни: осучаснення матеріально-технічної бази, впровадження інформаційно-комукаційних технології в освітній процес, оновлення переліку професій відповідно до запиту ринку праці.
ДПТНЗ «Володарський професійний аграрний ліцей». 2020 р
Група-переможець соціалістичного змагання. Керівники групи: майстер виробничого навчання Животівський А.К., класний керівник Луценко П.П. 1969 р
Будівництво навчального корпусу училища на стадії завершення. 1978 р.
